Профілактика дитячого травматизму

Профілактика дитячого травматизму

Безпека на льоду

Уже зараз погода нас випробує першими морозами і снігом. Ще трохи і в країну увірветься зима і відчутне похолодання. А це означає, що на річках з’явиться крига… і небезпека для життя.
Пам’ятайте, перш ніж ступати на лід, потрібно переконатися у його достатній товщині. У різних місцях річок, озер товщина льодового покрову може бути різною. У гирлах річок та приток міцність льоду послаблена течією. Лід вважається безпечним: для одного пішохода — якщо його товщина становить не менше ніж 7 сантиметрів (він має зеленкуватий відтінок); для обладнання ковзанки — не менше ніж 10—12 сантиметрів (якщо ковзанка призначена для масового катання — не менше ніж 25 сантиметрів).
Щоб виміряти товщину льоду, необхідно пробити лунки по різні боки від шляху переправи (відстань між лунками має становити до 5 метрів).
Якщо лід почав тріщати і на ньому з’явилися характерні тріщини, необхідно негайно повертатися до берега, при цьому ні в якому разі не можна бігти, слід відходити повільно, не відриваючи ступні ніг від льоду.
 
Правила поведінки на льоду
 
1. Виходити на лід можна тільки за стійкої морозної погоди.
2. Переходити водойми потрібно в спеціально позначених і обладнаних для цього місцях.
3. Забороняється виходити на лід, товщина і міцність якого вам невідомі.
4. Забороняється спускатися на лижах з крутого берега на неперевірений на міцність і товщину лід.
5. Забороняється збиратися на льоду великими групами в одному місці.
6. Забороняється виходити на лід за таких умов:
— якщо поруч теплі потоки води, в місці з’єднання річок, у місці виходу стічних і промислових вод;
— у випадку швидкої течії річки у цьому місці;
— за наявності вмерзлих у лід дошок, палок та інших предметів;
— у випадку різного забарвлення льоду;
— під час весняного розтавання снігу та льоду, а також сильного перепаду температури під час потепління.
 
Перед переходом водойми льодом необхідно спочатку (якщо можливо) знайти стежку або сліди на льоду; якщо їх немає, то необхідно, ще перебуваючи на березі, визначити маршрут свого руху.
Необхідно подивитися заздалегідь, чи немає на маршруті руху підозрілих місць. При цьому слід враховувати:
• лід може бути неміцним біля стоку води (наприклад із ферми або заводу);
• поблизу кущів, очерету, під кучугурами, у місцях, де водорості вмерзли в лід, він може бути тонким або крихким;
• під час руху необхідно оминати ділянки, покриті товстим шаром снігу, оскільки під снігом лід завжди тонший;
• у місцях, де б’ють джерела, де швидка течія або струмок впадає в річку, лід завжди тонкий;
• необхідно обережно спускатися з берега: лід може нещільно прилягати до суші, можливі тріщини, під льодом може бути повітря;
• необхідно взяти з собою палицю, для того щоб перевіряти міцність льоду. Якщо після першого удару палицею з’являється вода — лід пробивається, тому необхідно негайно повертатися на те місце, звідки ви починали рухатись. Причому перші кроки необхідно робити, не відриваючи ступні ніг від льоду;
• міцність льоду ударом ноги перевіряти ні в якому разі не можна;
• якщо ви на лижах, то необхідно з’ясувати, чи є вже прокладена лижня. Якщо немає і необхідно її прокласти, кріплення лиж відстебніть, палиці тримайте в руках, але не накидайте петлі на кисті рук.
Якщо маєте рюкзак, то його необхідно повісити лише на одне плече, а краще волочити за собою на мотузці на відстані 2—3 метри. Якщо перехід здійснює група, відстань між лижниками (і так само пішоходами) повинна бути не меншою, ніж 5 метрів.
 
Надання допомоги потерпілим на льоду
 
Щоб допомогти людині, яка терпить лихо і не потерпіти самому, дотримуйтесь таких правил:
1. Без потреби не виходьте на лід. Подумайте, чи зможете під час надання допомогти впоратись самотужки, чи краше покликати на допомогу ще кого-небудь. Якщо поряд нікого немає, то дійте продумано і обережно, щоб замість допомоги не погіршити становище.
2. Протягніть потерпілому довгу жердину, дошку, палицю від лиж, лижу, хокейну ключку або киньте мотузку, зв’язані паски тощо. Якщо вам все-таки необхідно вийти на лід, то ляжте і повзіть по поверхні льоду, штовхаючи рятувальний засіб перед собою або кидаючи перед собою мотузку чи пасок.
3. Будьте якомога далі від ополонки (краю крижини), протягніть потерпілому палицю, жердину, чи киньте мотузку. Якщо мотузка чи трос закріплені на березі і не вистачає довжини, то. міцно тримаючись за кінець мотузки однією рукою, протягніть потерпілому другу руку.
4. Витягніть потерпілого, попросіть його працювати ногами – так буде легше витягнути його з ополонки. Коли ви його витягли. не дозволяйте йому підійматись на ноги, нехай він повзе вслід за вами до берега.
5. Після того, як витягнете потерпілого у безпечне місце, викличте «швидку допомогу», надайте першу допомогу, необхідну при охолодженні:
— поступово відігрійте постраждалого, загорніть його у ковдри або сухий теплий одяг;
— не намагайтесь зігріти тіло потерпілого дуже швидко, не занурюйте його у теплу воду, швидке обігрівання може викликати серцеві проблеми;
— будьте надзвичайно уважними при поводженні із потерпілими;
— по можливості прикладіть до тіла теплий предмет (гарячу грілку, пляшки із теплою волого);
— дайте тепле пиття, якщо потерпілий при свідомості.

 

Правила надання першої медичної допомоги потерпілим при переохолодженні та обмороженні

 

 
Полягає в захисті від впливу низьких температур, негайному поступовому розігріванні потерпілого. Насамперед необхідно відновити кровообіг в обмороженій частині тіла. Не можна допускати швидкого зігрівання поверхневого шару шкіри на пошкодженій ділянці, так як прогрівання глибоких шарів відбувається повільніше, в них повільно відновлюється кровообіг, а отже, не нормалізується кровопостачання верхніх шарів шкіри і вони гинуть. Тому протипоказано застосування при відмороженні гарячих ванн, гарячого повітря. Переохолоджені ділянки тіла потрібно захистити від впливу тепла, наклавши на них теплоізолюючі пов’язки (бавовняні, ватно-марлеві матеріали). Пов’язка повинна закривати тільки змінені ділянки шкіри до тих пір, поки з’явиться в пошкодженій частині відчуття тепла. В цілях відновлення тепла в організмі і поліпшення кровообігу потерпілому дають гарячий солодкий чай.
 
При тривалій дії низьких температур на весь організм можливі замерзання і смерть. Особливо сприяє замерзанню алкогольне сп’яніння. При замерзанні людина відчуває спочатку втому, сонливість, байдужість, а при подальшому охолодженні організму виникає непритомний стан (втрата свідомості, розлади дихання і кровообігу). При явищах припинення дихання і зупинки серцевої діяльності настає смерть.
 
 
При пошкодженні тканин в результаті дії низької температури (обмороженні) необхідно:
1. негайно зігріти потерпілого, для чого потерпілого потрібно якомога швидше перевести в тепле приміщення. Велике значення при наданні першої допомоги мають заходи по загальному зігріванню потерпілого. Йому дають гарячу каву, чай, молоко;
2. зігріти обморожену частина тіла, відновити в ній кровообіг. Це досягається, якщо обморожену кінцівку помістити в теплову ванну з температурою води 20°С. За 20-30 хвилин температуру води поступово збільшують з 20 до 40°С, при цьому кінцівку ретельно відмивають милом від забруднень;
3. після ванни (зігрівання) пошкоджені ділянки потрібно висушити (протерти), закрити стерильною пов’язкою і тепло укрити. Заборонено змащувати їх жиром і мазями, так як це значно ускладнює подальшу первинну обробку;
4. обморожені ділянки тіла не можна розтирати снігом, так як при цьому посилюється охолодження, а крижинки ранять шкіру, що сприяє інфікуванню (зараженню) зони обмороження; також не варто розтирати обморожені місця рукавичкою, сукниною, носовою хусткою. Можна робити масаж чистими руками, починаючи від периферії до тулуба
5. при обмороженні обмежених ділянок тіла (ніс, вуха) їх можна зігрівати з допомогою тепла рук.
6. Після надання першої медичної допомоги потерпілого доставляють до медичного закладу. Якщо перша медична допомога не була надана до прибуття санітарного транспорту, то її слід надати в машині під час транспортування потерпілого. При транспортуванні слід вжити всіх заходів щодо запобігання повторного охолодження потерпілого.
 
 
 
 
Відмороження при температурі вище нуля.
 
Ознаки. Виникає в результаті пролонгованого впливу на оголену шкіру температур в діапазоні від 00С до 100С. В місці ураження виникає набряк, свербіж, шкіра – червона, підвищеної чутливості, гаряча на дотик. Некротизація (омертвіння) тканин відмічається рідко, але тривала експозиція може спричинити зараження, відмирання шкіри або кровотечу.
 
Перша медична допомога. При ранньому виявленні, уражену зону, як правило, відігрівають за допомогою теплоти власного тіла або у порядку взаємодопомоги. Забороняється розтирати або масажувати місце ураження. За необхідності потерпілого направляють до більш кваліфікованого медичного персоналу.
 
Профілактика переохолодження і обморожень.
 
Є кілька простих правил, які дозволять Вам уникнути переохолодження і обмороження на сильному морозі:
 
1. Не вживайте спиртних напоїв – алкогольне сп’яніння (втім, як і будь-яке інше) насправді викликає велику втрату тепла, в той же час викликаючи ілюзію тепла. Додатковим фактором є неможливість сконцентрувати увагу на ознаках обмороження.
 
2. Не паліть на морозі – паління зменшує периферійну циркуляцію крові, і таким чином робить кінцівки більш уразливими.
 
3. Носіть вільний одяг – це сприяє нормальній циркуляції крові. Одягайтеся як “капуста” – при цьому між шарами одягу завжди є прошарок повітря, який чудово утримує тепло. Верхній одяг обов’язково повинен не промокати.
 
4. Тісне взуття, відсутність устілки, сирі та брудні шкарпетки часто є основною передумовою для появи подряпин і обмороження. Особливу увагу необхідно приділяти тим людям, у кого часто потіють ноги. У чоботи потрібно покласти теплі устілки, а замість бавовняних шкарпеток надіти шерстяні – вони вбирають вологу, залишаючи ноги сухими.
 
5. Не виходьте на мороз без рукавиць, шапки і шарфа. Кращий варіант – рукавиці з вологовідштовхувальної тканини, що не продувається, з хутром всередині. Рукавички з натуральних матеріалів хоч і зручні, але від морозу не рятують. Щоки і підборіддя можна захистити шарфом. У вітряну холодну погоду перед виходом на вулицю відкриті ділянки тіла змастіть спеціальним кремом.
 
6. Не носіть на морозі металевих (у тому числі золотих, срібних) прикрас. По-перше, метал остигає набагато швидше до низьких температур, внаслідок чого можливо його “прилипання” до шкіри з больовими відчуттями і холодовими травмами. По-друге, обручки на пальцях ускладнюють нормальну циркуляцію крові. Взагалі на морозі намагайтеся уникати контакту голої шкіри з металом.
 
7. Користуйтеся допомогою друзів – слідкуйте за обличчям один одного, особливо за вухами, носом і щоками, за будь-якими помітними змінами в кольорі, а він або вона будуть стежити за вашими.
 
8. Не дозволяйте обмороженому місцем знову замерзнути – це викличе куди більш значні пошкодження шкіри.
 
9. Не знімайте на морозі взуття з обморожених кінцівок – вони розпухнуть і ви не зможете знову одягти взуття. Необхідно якомога швидше дійти до теплого приміщення. Якщо замерзли руки – спробуйте відігріти їх під пахвами.
 
10. Повернувшись додому після довгої прогулянки по морозу, обов’язково переконайтеся у відсутності обмороження кінцівок, спини, вух, носа і т.д. Залишене без уваги обмороження може призвести до гангрени і подальшої втрати кінцівки.
 
11. Як тільки на прогулянці ви відчули переохолодження або замерзання кінцівок, необхідно якомога швидше зайти в будь-який тепле місце – магазин, кафе, під’їзд – для зігрівання і огляду потенційно уразливих для обмороження місць. Якщо у вас машина заглухла далеко від населеного пункту або в незнайомій для вас місцевості, краще залишатися в машині, викликати допомогу по телефону або чекати, поки по дорозі пройде інший автомобіль.
 
12. Ховайтеся від вітру – ймовірність обмороження у вітряну погоду значно вище.
 
13. Не виходьте на мороз з вологими волоссям після душу. Мокрий одяг та взуття (наприклад, чоловік впав у воду) необхідно зняти, при можливості одягнути сухий одяг та взуття і якомога швидше доставити людину в тепло. У лісі необхідно розпалити багаття, роздягтися і висушити одяг, протягом цього часу енергійно роблячи фізичні вправи і гріючись біля вогню.